Правила для авторів

Редакція нагадує авторам про необхідність дотримуватися міжнародних стандартів доброчесної публікації.
Приклад оформлення статті.
В редакцію подається рукопис (не менше 4 повних сторінок) українською, російською або англійською мовами в одному екземплярі з направленням установи, експертним висновком, а також електронний варіант статті (у форматі MS Word) на диску. Рукописи, що подаються до редакції, повинні точно відповідати наступним вимогам.
Текст друкується на білих аркушах формату А4, через один інтервал, з високою якістю друку. Використовується редактор MS Word, шрифт Times New Roman (Cyr), розмір шрифту 10 pt., вирівнювання тексту по ширині. Поля справа та зліва по 2,5 см, зверху 2 см, знизу 2 см. Сторінки нумеруються послідовно на зворотному боці аркуша олівцем. Математичні та хімічні символи, рівняння, формули вводяться до тексту статті за допомогою комп’ютерної техніки. Рисунки, у вигляді повністю придатному до репродукції, вставляються до тексту в межах площі сторінки, вказаної вище. Підписи до рисунків друкуються шрифтом 9 pt. Формули, таблиці й рисунки нумеруються послідовно арабськими цифрами, наприклад, (1); Табл. 1; Рис. 1.

Послідовність розміщення матеріалу: На першій сторінці у верхньому колонтитулі подається інформація щодо випуску Вісника (див. зразок оформлення статті у файлі). Далі від тексту у колонтитулі зверху пропускаються два рядка; на третьому рядку в лівому верхньому куті друкується УДК (курсив, 9 pt.). Потім, після пропуску одного рядка, розміщується назва статті (прямий напівжирний шрифт, 12 pt., букви прописні, вирівнювання по центру). Після пропуску одного рядка друкуються спочатку ініціали потім прізвища авторів (прямий напівжирний шрифт, 12 pt., вирівнювання по центру).
На наступному рядку друкуються повні назви й адреси установ, де виконувалась робота (курсив, 9 pt., вирівнювання по центру), адреса електронної пошти. Потім вміщується дата надходження статті до редакції: число – цифрами, місяць – прописом, рік – цифрами (шрифт прямий, 9 pt., вирівнювання по центру).
Після пропуску одного рядка вміщується реферат статті на трьох язиках (російському, українському, англійському; перший реферат мовою статті), не менше 6 та не більше 10 рядків, з коротким викладом дослідження, мети або задач, методичних підходів, використаних у роботі, основних результатів та висновків. Слово “реферат” не пишеться (для тексту реферату використовується прямий шрифт розміром 9 pt.). На наступному рядку вміщуються 5-8 ключових слів (9 pt., заголовок “КЛЮЧОВІ СЛОВА:” пишеться прописом на тому ж рядку, що й ключові слова, та виділяється напівжирним шрифтом). Текст реферату, ключові слова мають ширину на 1 см меншу, чим основний текст (по 0,5 см з кожного боку). Потім, після пропуску одного рядка, вміщується основний текст статті. Абзаци починаються з червоного рядка (0,75 см).
В нижньому колонтитулі з початку рядка ставляться знак © , прізвище та ініціали авторів і рік (див. зразок).
Рекомендується розбиття статті на такі розділи: ВСТУП, МАТЕРІАЛИ МЕТОДИ (обов’язково для експериментальних робіт), РЕЗУЛЬТАТИ Й ОБГОВОРЕННЯ, ВИСНОВКИ. Для теоретичних робіт передбачається більш вільне розташування матеріалу, наприклад, замість розділу МАТЕРІАЛИ МЕТОДИ рекомендуються розділи ПОСТАНОВКА ЗАДАЧI, МОДЕЛЬ та ін. Розділи не нумеруються (в назвах розділів букви прописні виділяються напівжирним шрифтом, вирівнювання по центру). При необхідності розділи поділяються на підрозділи. Назви підрозділів пишуться з великої букви виділяються напівжирним шрифтом (вирівнювання по центру). Після кожного розділу або підрозділу один пустий рядок. Після назв розділів та підрозділів крапка не ставиться. У тексту статті, після пропуску одного рядка, якщо необхідно, зазначається назва фонду, який фінансував роботу, номер гранту. Використані в роботі літературні джерела нумеруються в порядку цитування в тексті, номер посилання пишеться у квадратних дужках. Не допускаються посилання на неопубліковані роботи. Список літератури (шрифт 9 pt.) розміщується одразу за основним текстом статті й виділяється як розділ.
Верхні колонтитули другої та наступних сторінок відрізняються від колонтитула першої сторінки – в ньому в одному рядку приводяться ініціали та прізвища авторів, далі через косу лінію – назва статті (при неможливості повністю умістити прізвища всіх авторів та назву статті в одному рядку після прізвища 1-2 авторів пишеться “та ін.”, а після скороченої назви статті ставляться 3 точки (див. зразок оформлення статті).

Рукописи оформлені не у відповідності до наведених правил не розглядатимуться.